Деталі
Напередодні Туніс звалив режим свого диктатора Зіна аль-Абідін Бен Алі. Успіх туніської Жасминової революції спричинив хвилю повстань проти корупції та економічної нерівності в регіоні, ставши початком Арабської весни і в Єгипті.
Намагаючись придушити революцію, режим Хосні посилив репресії. Неподалік табору протестувальників на площі Тахрір у Каїрі військові облаштовували камери для тортур та "медичні кабінети", у яких проводили гінекологічні "перевірки на невинність" – сексуальне насильство над протестувальницями.
Контекст
У 2011 році єгиптяни вийшли на вулиці проти 30-річного правління репресивного режиму Хосні Мубарака, вимагаючи "хліба, свободи та соціальної справедливості". Під владою Мубарака країна жила в режимі надзвичайного (де-факто воєнного) стану: незалежні ЗМІ та політичну конкуренцію придушували, представників опозиції часто ув'язнювали і катували, а жорстокість поліції була нормою.
Економіка країни була слабкою, залежала від іноземної допомоги і кредитів МВФ та Світового банку. ВВП на душу населення формально зростав, проте майже чверть 80-мільйонного населення у 2011 році жила в бідності.
Що далі
Пропаганда тоді стверджувала, що, мовляв, усі жінки, які беруть участь у протестах, – повії, а "перевірки на невинність" нібито мали підтвердити цю тезу. Суспільство очікувано в це не повірило і тоді влада спробувала відступити. З'явилася нова теза: перевірки проводяться лише для підтвердження, що затримані не зазнавали сексуального насильства з боку військових чи поліції.