Деталі
Наприкінці 2013 року, коли вибухнула Революція гідності, Павло хотів їхати в Київ на Майдан. «Він дуже туди рвався, але в нас була маленька донечка, їй ще й року не було – і мені вдалося його відмовити від поїздки. 19 серпня 2014 року Павло Діденко доєднався добровольцем до лав ЗСУ.
Контекст
З майбутньою дружиною Світланою Павло познайомився в інтернеті у 2010 році. Він довго залицявся до неї в соцмережах, писав вірші, скидав картинки, але дівчина не відповідала. Потім усе ж написала йому «Привіт» і почалося постійне спілкування.
Його внесли до списку ворогів Росії, за його голову оголосили винагороду в 30 тисяч доларів. У 2016 році біля будинку замінували «Жигулі» Павла. По селу ходили якісь люди, питали, де живуть АТОшники.
Що далі
«Він дуже хотів у розвідку, він її обожнював, можна сказати. Він ходив у тил ворога, бувало, що витягав звідти наших "двохсотих". Я йому казала, що ти ж ризикуєш життям, а він відповідав: "Зате буде, куди прийти матері, дружині та дітям покласти квітку" – говорить пані Світлана.
З початком повномасштабного вторгнення Павло продовжив службу в ЗСУ. Після поранень і контузій у нього погіршилося здоров'я, але чоловік весь час відкладав звільнення зі служби, хоча в думках планував цивільне життя: побудувати будинок, взяти в оренду ставок і розводити рибу, відвезти дітей на море, а ще – зібрати найближчих людей у себе, щоб відсвяткувати перемогу України. «Він нас обожнював, але ще більше любив та найбільше йому боліла доля побратимів.