Уявіть країну, яка проголосила незалежність після століть перебування під чужоземним ярмом. До неї одразу ж висувають територіальні претензії.
Окремі її частини контролюють війська одразу двох сусідніх держав.
Незабаром розпочинається загальноєвропейська війна, і молода країна стає прохідним двором для озброєних інтервентів та окупантів.
У ході бойових дій на її території встигають побувати 7 різних іноземних армій, а впливові геополітичні гравці таємно домовляються про ліквідацію її незалежності.
Ще за 4 роки одного окупанта змінює інший, і лише потім слідує остаточне звільнення від іноземних загарбників.
А потім до влади приходить сильний лідер із воєнним досвідом, загартований у боях з окупантами. Він вирішує, що його Батьківщина має навчитися захищати себе, спираючись на власні сили.
Лише через 2 роки після закінчення війни вдається домогтися відновлення суверенітету. Але минає 19 років, і багатостраждальну країну знову окупують та анексують.
У 1990-х, після падіння комунізму, за покійним Ходжею міцно утвердилася репутація параноїка. Жорстокого тирана й безумця, який розорив свою країну непомірними та безглуздими військовими витратами.