Російські експортери вугілля втрачають позиції на міжнародних ринках - розвідка

05.10.2026, 06:14◉ 02 хвРедакція «ЩО СТАЛОСЯ»

Російські експортери вугілля втрачають позиції на ключових ринках через дорожчу логістику, імпортні мита та відсутність можливості знижувати ціни. — Укрінформ.

Російські експортери вугілля втрачають позиції на міжнародних ринках - розвідка

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.

Згідно з даними СЗР, за підсумками січня-серпня поставки російського вугілля до Китаю скоротилися на 10,8% у річному вимірі, а саме до 53,15 млн тонн.

Імпорт із Монголії за цей період зріс на 48,9%, до 78,39 млн тонн, тоді як поставки з Індонезії склали 121 млн тонн. Загалом Китай за вісім місяців імпортував 310 млн тонн», – зазначають у відомстві.

Як зауважили в СЗР, Монголія нарощує поставки завдяки значно дешевшій логістиці та нульовим митам. Спільний сухопутний кордон із Китаєм дає їй перевагу над російським вугіллям із Кузбасу, яке доставляють через перевантажений Східний полігон. Для російського вугілля в Китаї зберігаються імпортні мита на рівні 3-6%, тоді як для Монголії, а також Австралії й Індонезії в межах угод про вільну торгівлю діють нульові ставки.

Деталі

Найсильніше найближчим часом може постраждати експорт енергетичного вугілля. На нього одночасно тиснуть конкуренція з боку китайських шахт, імпортні мита та зростання транспортних витрат. Із жовтня в Росії знову зростають залізничні тарифи, а попит на напіввагони збільшує ціну їхнього використання.

Контекст

За інформацією СЗР, вартість перевезення вугілля з порту Східний до Китаю від початку року до 11 вересня зросла на 45,5%. У вересні дохідність експорту енергетичного вугілля з Кузбасу через порти Далекого Сходу зросла на 30% порівняно із серпнем та втричі – до минулого року.

Що далі

Дані розвідки свідчать, що російські компанії вже пропонують знижки близько 10%, але простору для подальшого зниження цін практично не залишилося. Тому навіть за нинішніх цінових поступок російським постачальникам буде складно втримати частку китайського ринку, а основним бенефіціаром цього процесу залишається Монголія.