Що сталося
Як паливні компанії працюють під регулярними обстрілами і що саме вже змінилося в їхній роботі та підходах до безпеки?
Деталі
За останні пів року Росія пошкодила або зруйнувала понад 300 АЗС, свідчать дані міністра енергетики Дениса Шмигаля. Це близько 5-6% від загальної кількості заправок в Україні.
Найбільше атак припадає на прифронтові та прикордонні регіони. Лідирує Дніпропетровщина із понад 60 уражень, за нею йдуть Донецька та Харківська області. Серед регіонів, які найбільше потерпають від атак, також Сумщина, Запоріжжя та Херсонщина.
У деяких районах ситуація значно гірша за середню по країні. Наприклад, у Нікопольському районі, за підрахунками ЕП, атаки зачепили 59% активних АЗС, а на Сумщині – понад чверть мережі.
Втім, росіянам не вдається перетворити ці удари на паливний колапс. Причина проста: український ринок має близько 5,5 тис. заправок, а пошкоджені АЗС здебільшого досить швидко повертаються до роботи.
Контекст
Найбільше, з очевидних причин, постраждала інфраструктура у прифронтових та прикордонних областях. Однак минулого тижня реактивні "шахеди" атакували заправки у столиці, на міжнародних трасах, а згодом і у західних областях.
Там, де раніше клієнта зустрічали кавою та хот-догом, зараз інші пріоритети. Тепер ключове – пережити удар, зберегти людей і якомога швидше відновити можливість заправити авто.
Що далі
Для власників мереж АЗС це означає десятки мільйонів гривень збитків і необхідність підлаштовуватися до нових реалій. Утім, попри постійні обстріли, дефіциту пального в країні немає і не очікується.
Ці атаки запускають своєрідний нервовий квест: кияни кинулися перевіряти, чи є їхня заправка у переліку та чи не прилетить по ній наступною?