Деталі

Постачальник купує електроенергію за ціною аукціону, зазвичай на торгах двосторонніх договорів Української енергетичної біржі на місяць наперед, а продає споживачеві за формулою, прив'язаною до місячного індексу РДН. Якщо РДН падає нижче ціни закупівлі, він продає зі збитком, якщо зростає – з прибутком. При цьому маржа постачальника часто менша за місячне коливання індексу.

Що далі

Це прозоро і чесно, але бізнес планує не на добу, а на місяць, квартал і навіть на рік наперед. Між горизонтом ціни і горизонтом рішень утворився розрив, а ринкових інструментів, щоб його закрити, досі немає.

Різниця в іншому: учасники в ЄС мають інструменти, щоб жити з волатильністю. Український непобутовий споживач не може з прийнятною точністю спрогнозувати витрати на електроенергію не те що на квартал, а навіть на найближчу декаду.