Бізнес на травах: як ветеран розвиває експорт сировини й створює власний чай

24.10.2026, 07:00◉ 02 хвРедакція «ЩО СТАЛОСЯ»

Ветеран разом із партнером розвиває бізнес на дикорослих травах та ягодах, постачає сировину за кордон та розбудовує власний бренд чаю, який за кілька років перетворився на окремий напрям компанії. Підприємці з Луцька закуповують трави та ягоди, сушать, переробляють та експортують сировину, зокрема німецьким виробникам чаю.

Бізнес на травах: як ветеран розвиває експорт сировини й створює власний чай

Знання цього ринку партнери вирішили використати для створення власного бренду TRAVKA. Тепер замість того, щоб лише постачати інгредієнти для чужої продукції, вони самі формують суміші, працюють над пакуванням та просувають готовий продукт.

Як бізнес, що виріс на заготівлі дикорослих рослин, намагається закріпитися на ринку готового чаю – і що потрібно, аби українські трави стали не лише сировиною для іноземних виробників, а й самостійним продуктом під власним брендом?

Антон Сосінський знайомий зі світом лікарських рослин ще з дитинства. Тоді він, як і багато інших дітей, збирав рослини та ягоди й здавав їх заготівельникам. Через роки це захоплення перетворилося на бізнес.

Партнери викупили компанію, яка працювала ще з 2006 року. Її попередня власниця вже не мала сил розвивати справу, але знала систему заготівлі зсередини, вона працювала в цій сфері ще з радянських часів. "Вона нам трохи підказувала, бо була у системі цієї кооперації ще з 70-х років", – розповідає Сосінський.

Деталі

Старе обладнання згодом замінили, а на підприємстві облаштували сушарки, які мали працювати ефективніше. Проте основою бізнесу стали не лише приміщення й техніка, а й розгалужена мережа людей, які збирають сировину.

Контекст

Велика війна внесла свої корективи в роботу підприємства: Антон Сосінський пішов добровольцем на фронт і дістав поранення. Після повернення до цивільного життя він знову долучився до розвитку компанії.

Серед їх основних клієнтів – німецькі чайні компанії, зокрема сімейні підприємства з багаторічною історією. Український бізнес постачав їм сушені ягоди та рослини, які ті використовували у власному виробництві.

Що далі

Він описує цю систему як спосіб заробітку для людей, які живуть у селах і мають обмежені можливості для працевлаштування. Хтось збирає бузину, хтось ріже кропиву, хтось приносить малину чи чорницю. Сезон заготівлі триває не лише влітку: деякі рослини, зокрема кора й бруньки, заготовляють і в холодну пору року.