Деталі
Він посилається на дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), згідно з яким передача озброєнь Україні була лише частковим чинником скорочення американських запасів, важливих для потенційних конфліктів на Близькому Сході та в західній частині Тихого океану. Із 102 категорій обладнання, переданого Україні, суттєвий збіг із відповідними потребами мали лише чотири: Patriot, ATACMS, HARM і Stinger.
«Війни на пострадянському просторі та Близькому Сході спричинили реальні витрати, але не вони створили систему, яка виявилася нездатною їх витримати», – наголошує автор статті.
Що далі
«Захід зіткнувся з нестачею ракет і перехоплювачів не тому, що вів надто багато воєн. Він зіткнувся з нею тому, що протягом трьох десятиліть планував так, ніби велика війна стала неможливою», – зазначає Касапоглу.
Експерт пов'язує причини нинішньої ситуації зі стратегічними підходами, сформованими після завершення холодної війни. Він нагадує, що в Основоположному акті НАТО – Росія 1997 року сторони заявляли, що більше не вважають одна одну противниками, а Європейська стратегія безпеки 2003 року оцінювала масштабну агресію проти держави-члена як малоймовірну.
