Пам’яті командира роти Богдана Гучка (позивний «Борода»)

02.11.2026, 09:00◉ 02 min readEditorial team “SHCHO STALOSIA”

У чоловіка змалку був хист допомагати людям і рятувати їх — Укрінформ.

English translation is temporarily unavailable. The Ukrainian original is shown.

Пам’яті командира роти Богдана Гучка (позивний «Борода»)

Богдан народився 12 листопада 1993 року в Івано-Франківську в родині медиків. Батько – хірург, мама – медична сестра. У сім’ї росли двоє хлопців – старший Богдан та молодший Роман.

«Це були звичайні хлопчики – дуже шустрі, часом нечемні, галасливі. Але там, де був Богдан, завжди був порядок. Пам’ятаю, коли вперше сів на велосипед, то і падає, і встає, але за кілька хвилин вже їде», - пригадує мама Богдана, пані Олександра.

Захоплення футболом привело Богдана у команду «Спартак», з якою він виборював свої перші відзнаки.

«Де був Богдан, завжди був сміх і чудова атмосфера. Попри те, що був веселим, Богдан мав твердий характер і був принциповим: міг вступити у конфлікт, якщо відчував за собою правду. Любив чесність, порядок і дисципліну в усьому.

На початку повномасштабної війни Богдан залишив усе. Разом із Романом вони здали кров на потреби фронту і вранці 25 лютого прийшли у військкомат. Того ж дня брати одягли військову форму.

Context

Після розформування контрдиверсійної роти Богдан та Роман перейшли служити у стрілецький батальйон. «Нас не цікавили підрозділи забезпечення чи інші тилові формування.

«Богдан був одним із перших, хто ставав у бій, вмів підняти за собою людей. За пораненими він йшов у найважчі ділянки, звідки можна було не повернутись. Ми завжди забирали вбитих і поранених після бою», - пригадує Роман.

What's next

Розповідає, що у школі Богдан думав про медичний фах, але після 9-го класу вступив у Коломийський економіко-правовий фаховий коледж. Після нього продовжив навчання у Чернівецькому університеті, де здобув фах економіста. Він добре знався на техніці, любив автомобілі та вмів їх ремонтувати.