Details
У цьому сенсі експорт не конкурує з постачанням армії, а допомагає фінансувати галузь. Виробник отримує змогу завантажити вільні потужності, зберегти команди і лінії, заробити додаткову виручку і реінвестувати її в масштабування та нові розробки. Більша серійність знижує собівартість продукції, зокрема тієї, яку купує держава.
Експорт – це не лише продаж готової продукції. Це входження українських компаній у міжнародні виробничі ланцюги, спільне виробництво, локалізація, R&D і довгострокові відносини з партнерами. Якщо українські компанії не посядуть свою нішу зараз, то пізніше заходити доведеться в умовах значно жорсткішої конкуренції.
Context
За роки великої війни Україна створила оборонну промисловість іншого масштабу. У 2025 році виробничі спроможності українського ОПК оцінювали в 35 млрд дол., а у 2026-му, за офіційними прогнозами, вони можуть сягнути 55 млрд дол.
Держава суттєво збільшила закупівлі у вітчизняних виробників: у 2025 році українським компаніям дісталося 76% видатків на централізовані закупівлі зброї і військової техніки, тоді як у 2024-му – 46%. Однак виробничі можливості зростають швидше, ніж фінансові можливості держави. У квітні 2026 року президент заявив, що за окремими напрямами ОПК має профіцит потужностей на рівні 50%.