Details
Пізніше "Українській правді" вдалося з'ясувати, що в той момент, коли вся країна дивилася звернення генпрокурора, сам він уже не перебував у країні.
В результаті карколомної спецоперації всі зацікавлені політичні сторони отримали те, що хотіли. Кравченко – гарантії безпеки і безперешкодний виїзд за кордон у фейкове відрядження, а поціновувачі його "прокурорського" таланту – ще одну атаку на НАБУ і САП.
Context
Зрештою співробітників НАБУ за 5 місяців і після проваленої спроби захопити антикорупційні органи довелося випустити із СІЗО. І, як виявилося вже цього понеділка, 14 вересня, не лише для того, щоб захистити депутатів президентської монобільшості, а й щоб здійснити нову атаку на антикорупційну вертикаль (саме генеральний прокурор має повноваження підписувати повідомлення про підозру народним депутатам – УП).
Щоправда, подання президента про звільнення генерального прокурора протягом тижня до парламенту так і не надійшло. Політичний "янгол-охоронець" генпрокурора Давид Арахамія в кулуарах заспокоював громадськість, що поспішати нема куди і заява надійде ближче до початку пленарного тижня. Не відсторонив Кравченка з посади і сам президент, який після складних перемовин про долю генпрокурора вирушив у закордонне відрядження.
What's next
5 і 6 вересня генпрокурор то зникав, то з'являвся. Наступного дня після публікації антикорупціонерами записів офіційного розслідування Кравченко вдень заявив, що не збирається у відставку, а вже ввечері, після зустрічі з президентом, оголосив про "свідоме політичне" рішення.